свит фото шпалер

свит фото шпалер

Арбуз трофи

Где посадить ежемалину: сообщение о арбузе, квиллинг страна мастеров.

В интернет-магазине семян "Огород",- можно купить семена раннего гибрида арбуза "Трофи " f1 -, 65-68.

Ранние сорта арбузов для подмосковья: когда и как можно пересаживать жимолость.

Арбуз Трофи F1 Раннеспелый, от всходов до первого сбора 65 дней. Растение с 5-8 боковыми плетьми, главная плеть до 6 м. Лист средний, зелёный, сильнорассечённый.

Лиановидные растения: когда лучше садит арбузы в грунт.

Семена арбуза Трофи F1 – ранний гибрид (65-68 дней) с полосатыми, округло-овальными плодами, массой 9-12 кг, прекрасных вкусовых и товарных Арбуз Трофи F1 (АПГ) 10 семян. Артикул.

Арбузы для урала: фото самодельного камбайна для збора ягод.

Вы можете легко и быстро подобрать сорта томатов, перцев, огурцов и других овощей по множеству.

Карнавальный костюм овощи фрукты своими руками: малина картинки рукоделие, парные картинки для детей.

Арбуз Трофи F1 Трофи F1 СРД 2 (2001) – раннеспелый (60 дней) сорт (патентообладатель ЗАО «Семко-Юниор»), также предназначен для садово-огородных участков, приусадебных и мелких фермерских.

Малина водопьянова расписание сиансов: фотоягод черемухи.

-Раннеспелый арбуз типа Трофи F1, с мощным развитием растений. Обладает хорошей полевой устойчивостью к условиям выращивания. Плоды округлые, очень однородные.

Подвязка и пасынкование томатов и огурцов

Огурцы уже подросли и стали дотягиваться до шпалеры. которую Саша сделал неделю назад. Так как мы стараемся меньше тратить денег на обустройство огородов, то и шпалеры делаем из того, что есть под рукой. В данном случае у нас есть много старых деревянных столбиков.

Они немного подгнили и кривоваты, но крепкие и один сезон точно продержатся.

На проволоки я натянула зигзагом синтетический шпагат, по  которому и направила плети огурцов.

Одновременно с подвязкой и начала формировать плети огурцов. На первых огурцах, посаженных рассадой 22 мая, уже образуются маленькие огурчики – зеленцы. В одной из предыдущих статей, посвященным выращиванию огурцов, я писала, что рекомендуется удалить боковые побеги в пазухах первых 4 – 5 листьев и маленькие огурчики в пазухах первых трех листьев.

Теперь растение должно  активнее расти и наливать  плоды.

А томаты уже давно ждали помощи. Первое пасынкование проводится обычно через полмесяца после высаживания рассады в открытый грунт.  Все сроки давно прошли. кусты крупные, крепкие.

Мы решили натянуть шпалеры и для томатов. Саша подумал, что проще сделать 9 шпалер, нежели искать около сотни кольев, для подвязки каждого куста.

Шпалеры получились совсем неплохие, хоть и сделаны из всякого старья. Кусты помидор я сажала через 50 см зигзагом. Получилось достаточно свободно, да и кустов на грядке много помещается. Кое-где межу томатами я посадила салаты и маргеланскую редьку.

Кустики привязала к верхней проволоке на шпалере.

Пасынки выросли уже довольно большие и мощные.

Удалила все пасынки и нижние листья до первой плодовой кисти.

Сначала я очень боялась приниматься за пасынкование,  боялась, что перепутаю что-нибудь и удалю не то. Оказалось, что все довольно просто, кисти с пасынками никак не перепутаешь: пасынки растут из пазухи листа, а кисть прямо из основного стволика. Это касается высоких сортов, а кустистые у меня еще не доросли до пасынкования.

У них я оборвала только нижние пасынки.

На первых томатов уже завязываются плоды. После удаления пасынков куст должен отдавать все силы на рост плодов. Посмотрим, так ли это.

СТРОИТЕЛЬСТВО, РЕМОНТ

Строительная компания «Люксор БК»

Мы предлагаем весь комплекс услуг по строительству и реконструкции зданий:

от создания проектной документации до выполнения чистовых отделочных работ

Строительная компания «Люксор БК» готова предоставить свои услуги:

- Комплексное строительство

Более подробная информация о нашей компании здесь >>>

ТОВ "Лемар Групп"

Тел. 66-79-83, 66-75-96, 66-24-05.

производство бетона, раствора (цементный, кладочный,

известковый), производство тротуарной и фасадной плитки, еврозаборов.

Изготовим металические изделия (двери, решетки, ограждения, киоски,

гаражи, заборы из профнастила и мн. др.) Предлагаем строительные материалы

(строительные смеси, кровельные материалы, профнастил, лист оцинкованый,

производство потайных ревизионных люков, проектирование, изготовление и монтаж стеклянных конструкций.

Адрес - г. Чернигов, ул. Солнечная, 12

Alísma

Частуха, або водяний Шильников, або алісма (лат. Alísma) — рід багаторічних трав'янистих рослин сімейства Частуховие (Alismataceae). Налічується близько десяти видів, широко поширених по всьому світу (здебільшого — у Північній півкулі).

На території колишнього СРСР зустрічається 6 видів частухи.

Наукова назва роду має давньогрецьке походження і походить від назви водного рослини, яке згадував Діоскорид у своїй праці «Про лікарські речовини» (лат. De materia medica, I століття н. Е..). У синоніміку роду входить назва Plantaginastrum Heist. ex Fabr. (1759).

За схожість з деякими видами подорожника (Plantago) частуху називають «водяним подорожником» (але частіше назва застосовують тільки до виду Alisma plantago-aquatica). Зрідка використовується назва «вахтовнік».

Види частухи широко поширені в помірних регіонах Північної півкулі, а також у Південній Африці. Деякі види зустрічаються в тропіках Південно-Східної Азії, Австралії, Східної та Південної Африки, Центральної Америки. Всі представники роду — водні і болотні рослини.

Представники роду — багаторічні (рідше однолітні) трав'янисті рослини.

Кореневище дуже коротке, товсте. Листя з довгими черешками, зібрані в прикореневі розетки. Для частухи характерна істотна гетерофіллія (різнолистний): підводне листя — лінійні, з паралельним жилкуванням; надземні — з ланцетної або яйцевидної платівкою, з клиновидним або серцеподібною підставою, з кампілодромним жилкуванням (при такому вигляді жилкування бічні жилки відходять лише від центральної жилки та направлені до краю аркуша).

Квітконоси з'являються з центру листових розеток. Квітки актиноморфні, з подвійною оцвітиною. Чашолистків три, вони зеленуваті, залишаються на плодах. пелюсток також три, вони вільні, обпадають; білі або рожево-білі; у рослин, що ростуть під водою, пелюстки іноді недорозвинені. Квітки обох статей, з шістьма тичинками і численними плодолистками, розташованими на майже плоскому квітколоже. Плодолисток — з одним сім'язачатком.

Квітки розташовані мутовчато в пазухах Брактеи (листя верхової формації в області суцвіття); зібрані в пірамідальне волотисте суцвіття, в мутовках якого може бути від 3 до 11 гілочок.

Плоди — дрібні, з боків сплюснуті многоорешкі зеленого кольору; на спинці мають одну-дві борозенки; розпадаються на плаваючі сегменти (плодики), кожен з яких містить по одному насіння.

Деякі види частухи використовуються в декоративному садівництві — їх садять по краях ставків або в заболочених місцях садів і парків; рослини цінуються і з тієї причини, що практично не вимагають відходу. Розмноження — насінням та поділом.

Кореневище частухи звичайної (Alisma plantago-aquatica) багате крохмалем, їстівне після термічної обробки (наприклад, в печеному вигляді).

Частуха служить кормом для ондатри і качок.

Розташування: невимоглива до умов зростання, мириться з бідними глинистими або піщаними грунтами, може рости на сонці і в півтіні. Придатна для посадки по сирих глинистим місць і на берегах водойм до глибини 15 см.

Посадка: висаджують на глибину 5-15 см.

Розмноження: насінням, які можна висівати під зиму або навесні у вологий субстрат, а також розподілом куща протягом усього літа.

Корюківка. Історія ( легенда) утворення та розбудови міста, його назви.

Корюківщина – давній культурно – історичний осередок нашої держави.

Переживши революційні бурі та незгоди, лихоліття воєнних часів, вона продовжує накопичувати енергію для нового піднесення, що згенероване культурним надбанням століть

Корюківка - центр району, місто районного підпорядкування. яке розміщене на річці Бреч (притока р. Снов) в 100 км на північний схід від м. Чернігова. Залізнична станція на лініх Бахмач – Гомель. Клімат – помірний, грунти – дерново – підзолисті, піщані, супіщані.

Під час правління гетьмана Богдана Хмельницького у 1657 році, шукаючи вільної від панства землі, переселенці з Правобережної України на чолі з козаком Омеляном Карукою, облюбували для всього роду надійно захищене лісами місце на березі річки Бреч та заснували поселення Корюківка. Перші корюківчани жили в землянках, рубали ліс, полювали, розводили бджіл.

У різні часи Корюківка належала гетьмнам І. Самойловичу, І. Мазепі, чернігівському полковнику П. Полуботку.

В кінці 50 – х років XIX століття у Корюківці нараховувалося 156 дворів і 1072 жителів. Іноземний підприємець Карл Раух купив вільну ділянку землі і побудував на ній винокурний. А в 1858 р. – цукровий завод.

У 1871 р. російський підприємець Шубін викупив завод і в 1876 р. після реорганізації виробництва стає до дії цукрово – рафінадний завод, який мав у розпорядженні 7 тис. десятин землі, а в 1901 р. фабрикант Л. І Бродський ще розширює його, задіявши близько 100 робочих – в три рази більше, чим при К. Рауху.

Продукція корюківських цукрозаводів удостоювалась золотих медалей на Всеросійській виставці у Москві ( 1882 р.) і на всесвітній виставці у Парижі ( 1900 р.)

Розвивалися лісова галузь, переробна промисловість, сільське господарство.

Але злет міста жорстоко спинила Велика Вітчизняна війна.

З 5 вересня 1941 року на 746 днів Корюківку окупували фашисти. З перших днів окупації розпочалась жорстока партизанська війна. Корюківка стає центром партизанської боротьби.

Розписавшись у своєму безсиллі у боротьбі з народними месниками, німецьке командування вдалося до найкривавішої акції в історії нашого народу. За три березневі дні 1943 року(1-3 березня) в Корюківці було закатовано, розстріляно і спалено майже 7 тисяч мирних жителів. Від Корюківки залишився попіл і кілька господарських будівель на окраїні. Страшнішої за масштабами трагедії серед населених пунктів не було. Про цю трагедію нагадує меморіал в ценрі міста, споруджений у 1977 р. ( скульптор І. Коломієць, архітектор А. Корнєєв).

Про це навіть, з посиланням на документи, говорилось з представниками обвинувачення від СРСР на Нюрнбергському процесі 1945 – 1946 рр.

Немов фенікс з попелищу, так Корюківка і її сила відроджувались після воєнного лихоліття. Горді, незламні нащадки козаків відродили Корюківку за короткий термін. Вже в 1947 році на руїнах цукрового заводу розпочалося будівництво фабрики технічних паперів, а в 1949 році – отримали першу продукцію.

Корюківка одне з розвинених і перспективних міст області. Тут діє відкрите акціонерне товариство « Корюківська фабрика технічних паперів», державне підприємство « Корюківське лісове господарство», комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Корюківкаліс», хлібокомбінат, сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Горького, Корюківський молокозавод.

Успішно розвивається малий бізнес.

На сьогодні ВАТ « Корюківська фабрика технічних паперів» - гордість Корюківки, флагман виробництва, найбільший у Європі виробник шпалер. Корюківські вишукані шпалери, які відповідають європейським стандартам, вражають своїм спектром і асортиментом, дизайном і якістю жителів багатьох країн світу.

Торгова марка Корюківських шпалер « Слов’янські шпалери» з’явилась дякуючи злиттю німецького обладнання, фінських фарб і російського високоякісного паперу; французького дизайну, німецького, українського розуму і працелюбства. Загальна кількість шпалерної продукції складає до 60 млн. рулонів за рік. Їх асортимент складає понад 300 варіантів і задовольняє смаки найвибагливіших споживачів.

Якість корюківських шпалер відома далеко за межами України. Це й не дивно, адже близько 70% продукції експортується в Молдавію, Білорусію, Росію, країни Прибалтики.

Розвивається лісова, деревообробна промисловість.

Місто Корюківка є інвестиційно привабливим завдяки наявності лісових масивів, кварцевого піску, глини, торфу. Тому можуть розвиватися:

* поглиблена переробка деревини;

* виробництво будівельних матеріалів;

* розробка родовищ торфу.

Місто омолоджується, розбудовується, має добру перспективу.

Корюківка славиться своєю культурно – історичною спадщиною, що залишила його багатовікова історія.

На території міста – 15 пам’яток історії та культури, серед яких: меморіал на честь героїчного опору жителів Корюківки фашистським загарбникам, меморіальний комплекс на честь 1232 воїнів – земляків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. братська могила 80 мирних жителів розстріляних фашистами в 1942 році, група братських та поодиноких могил ( 14) учасників громадянської та Великої Вітчизняної воєн 1918, 1923, 1941 – 1945 рр.

Гостям міста, безсумнівно, буде цікаво ближче ознайомитися з історією міста, його сучасним, культурним і мистецьким життям – у цьому допоможуть експозиції історичного музею.

Крім пам’яток архітектури та культури, Корюківка привертає туристів своїми багатими можливостями для відпочинку всіх бажаючих. Тут розташовано готелі, готельно – туристичні комплекси, садиби зеленого туризму, фітнес – клуб, де, крім комфортного проживання, можна здійснити прогулянки нерукотворної краси нашого краю, його ліси, голубі річки та рибні озера коронованих білими та жовтими водяними ліліями, милуючись найприємнішими закутками природи, дивуючись її довершеності і досконалості.

А після напруженого робочого дня або довготривалої екскурсії можна відпочити у затишних ресторанах та барах, розважитися на дискотеці. Розмаїття розваг, професійний сервіс, широкий вибір страв та напоїв зроблять відпочинок цікавим та приємним.

Корюківчани пишаються своїми видатними земляками, зокрема, серед них:

Довгопол Віталій Іванович – доктор економічних наук, лауреат державної премії;

Сидоренко Олексій Іванович – лауреат Ленінської премії, вчений в галузі радіотехніки;

Охріменко Світлана Петрівна – поетеса;

Лук’яненко Іван Савич – поет;

Віленський Зіновій Мусійович – член – кореспондент Академії мистецтв РСРСР, заслужений художник, скульптор;

Максюта Юрій Іванович – контр – адмірал флоту;

Корнієвський Олександр Самійлович – всесвітньо відомий майстер музичних інструментів, кобзар;

Корюківка з її мальовничим ландшафтом, з розкішними смарагдово – зеленими лісами, з цілющими настоями на ароматах грибного, ягідного розмаїття і духмяного різнотрав’я повітря – воістино едемський куточок природотерапії, який зачаровує своєю неповторною красою, дарами місцевих мешканців і гостей.

Запрошуємо всіх бажаючих помандрувати Корюківкою та її околицями.

Категорія. Корюківка | Переглядів. 2986 | Додав.

Майшев | Рейтинг. 5.0/2 |

Утворений у: 1923 р.

Площа: 140,0 тис.га.

Населення: 32,3 тис.чол.

Центр: м.Корюківка

Розташований у північній частині області. Межує з Семенівським, Новгород-Сіверським, Сосницьким, Менським, Щорським районами Чернігівщини та Брянською областю Російської Федерації.

79 населених пунктів.

Поверхня району рівнинна. Корисні копалини: глини, піски, торф.

Річки- Снов, Слот, Турчанка, Бреч, Убідь, Ревна (басейн Дніпра). Ґрунти дер-ново-підзолисті, піщані й супіщані. Мішані ліси (сосна, береза, дуб, осика, вільха) займають 42% території району.

Районний центр - місто Корюківка. Розташоване на р.Бреч за 87 км автошляхами та 237 км залізницею від обласного центру. Залізнична станція.

Засноване в 1657 р. козаком О. Корюкою. Входило до Киселівської сотні Чернігівського полку. У різні часи належало гетьманам І.Самойловичу, І.Мазепі, чернігівському полковнику П.Полуботку. З 1797 р. - у складі Олександрівської волості Сосницького повіту Малоросійської, а з 1802 р. - Чернігівської губернії.

З 1923 р. Корюківка має статус селища, а з 1958 р. - міста.

Сільськогосподарські угіддя займають 70,1 тис.га. Сільське господарство має такі напрямки: рослинництво - вирощування зерна, картоплі і льону; тваринництво - виробництво молока і м'яса великої рогатої худоби.

У районі діють 11 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу в експорті району має ВАТ "Корюківська фабрика техпаперів", продукція якого надходить до Росії, Молдови, країн Балтії. Це європейський лідер з виробництва шпалер.

Корюківський і Холминський держліспгоспи відправляють деревинну продукцію до Словаччини, Австрії, Німеччини, Чехії, Італії, Сербії та Панами. Холминський спиртозавод експортує свою продукцію до США, Грузії, Росії.

Серед діючих у районі навчальних закладів - гімназія, 25 загальноосвітніх шкіл, 6 дитячих садків та міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Працюють 32 клубні установи, 24 бібліотеки, школа мистецтв з філією в смт.Холми, Корюківський історичний музей та Народний музей бойової слави смт.Холми. Виходить районна газета "Маяк".

Медичні послуги надаються населенню в Корюківській центральній лікарні, Хол-минській районній лікарні, 2 дільничних лікарнях, 5 сільських лікарських амбулаторіях та 24 фельдшерсько-акушерських пунктах.

Цікавою пам'яткою архітектури є Покровська церква у с.Жукля, споруджена у 1913-1914 рр. Вона поєднує архітектуру народного дерев'яного зодчества й архітектурні пошуки кінця XIX - початку ХХ ст.

У м. Корюківка споруджений меморіал (1977) на честь мешканців міста, які загинули у період фашистської окупації.

Уродженцями Корюківщини є кобзар А.Шут, скульптор, лауреат Державної премії СРСР З.Віленський, учений в галузі чорної металургії, лауреат Державної премії СРСР В.Довгопол, поетеса В.Ткаченко, поет І.Савич, народний артист України В.Розстальний. Останні роки життя в Корюківці провів кобзар-лірник, майстер з виготовлення народних музичних інструментів О.Корнієвський.

Арбуз трофи

Где посадить ежемалину: сообщение о арбузе, квиллинг страна мастеров.

В интернет-магазине семян "Огород",- можно купить семена раннего гибрида арбуза "Трофи " f1 -, 65-68.

Ранние сорта арбузов для подмосковья: когда и как можно пересаживать жимолость.

Арбуз Трофи F1 Раннеспелый, от всходов до первого сбора 65 дней. Растение с 5-8 боковыми плетьми, главная плеть до 6 м. Лист средний, зелёный, сильнорассечённый.

Лиановидные растения: когда лучше садит арбузы в грунт.

Семена арбуза Трофи F1 – ранний гибрид (65-68 дней) с полосатыми, округло-овальными плодами, массой 9-12 кг, прекрасных вкусовых и товарных Арбуз Трофи F1 (АПГ) 10 семян. Артикул.

Арбузы для урала: фото самодельного камбайна для збора ягод.

Вы можете легко и быстро подобрать сорта томатов, перцев, огурцов и других овощей по множеству.

Карнавальный костюм овощи фрукты своими руками: малина картинки рукоделие, парные картинки для детей.

Арбуз Трофи F1 Трофи F1 СРД 2 (2001) – раннеспелый (60 дней) сорт (патентообладатель ЗАО «Семко-Юниор»), также предназначен для садово-огородных участков, приусадебных и мелких фермерских.

Малина водопьянова расписание сиансов: фотоягод черемухи.

-Раннеспелый арбуз типа Трофи F1, с мощным развитием растений. Обладает хорошей полевой устойчивостью к условиям выращивания. Плоды округлые, очень однородные.

Подвязка и пасынкование томатов и огурцов

Огурцы уже подросли и стали дотягиваться до шпалеры. которую Саша сделал неделю назад. Так как мы стараемся меньше тратить денег на обустройство огородов, то и шпалеры делаем из того, что есть под рукой. В данном случае у нас есть много старых деревянных столбиков.

Они немного подгнили и кривоваты, но крепкие и один сезон точно продержатся.

На проволоки я натянула зигзагом синтетический шпагат, по  которому и направила плети огурцов.

Одновременно с подвязкой и начала формировать плети огурцов. На первых огурцах, посаженных рассадой 22 мая, уже образуются маленькие огурчики – зеленцы. В одной из предыдущих статей, посвященным выращиванию огурцов, я писала, что рекомендуется удалить боковые побеги в пазухах первых 4 – 5 листьев и маленькие огурчики в пазухах первых трех листьев.

Теперь растение должно  активнее расти и наливать  плоды.

А томаты уже давно ждали помощи. Первое пасынкование проводится обычно через полмесяца после высаживания рассады в открытый грунт.  Все сроки давно прошли. кусты крупные, крепкие.

Мы решили натянуть шпалеры и для томатов. Саша подумал, что проще сделать 9 шпалер, нежели искать около сотни кольев, для подвязки каждого куста.

Шпалеры получились совсем неплохие, хоть и сделаны из всякого старья. Кусты помидор я сажала через 50 см зигзагом. Получилось достаточно свободно, да и кустов на грядке много помещается. Кое-где межу томатами я посадила салаты и маргеланскую редьку.

Кустики привязала к верхней проволоке на шпалере.

Пасынки выросли уже довольно большие и мощные.

Удалила все пасынки и нижние листья до первой плодовой кисти.

Сначала я очень боялась приниматься за пасынкование,  боялась, что перепутаю что-нибудь и удалю не то. Оказалось, что все довольно просто, кисти с пасынками никак не перепутаешь: пасынки растут из пазухи листа, а кисть прямо из основного стволика. Это касается высоких сортов, а кустистые у меня еще не доросли до пасынкования.

У них я оборвала только нижние пасынки.

На первых томатов уже завязываются плоды. После удаления пасынков куст должен отдавать все силы на рост плодов. Посмотрим, так ли это.

СТРОИТЕЛЬСТВО, РЕМОНТ

Строительная компания «Люксор БК»

Мы предлагаем весь комплекс услуг по строительству и реконструкции зданий:

от создания проектной документации до выполнения чистовых отделочных работ

Строительная компания «Люксор БК» готова предоставить свои услуги:

- Комплексное строительство

Более подробная информация о нашей компании здесь >>>

ТОВ "Лемар Групп"

Тел. 66-79-83, 66-75-96, 66-24-05.

производство бетона, раствора (цементный, кладочный,

известковый), производство тротуарной и фасадной плитки, еврозаборов.

Изготовим металические изделия (двери, решетки, ограждения, киоски,

гаражи, заборы из профнастила и мн. др.) Предлагаем строительные материалы

(строительные смеси, кровельные материалы, профнастил, лист оцинкованый,

производство потайных ревизионных люков, проектирование, изготовление и монтаж стеклянных конструкций.

Адрес - г. Чернигов, ул. Солнечная, 12

Alísma

Частуха, або водяний Шильников, або алісма (лат. Alísma) — рід багаторічних трав'янистих рослин сімейства Частуховие (Alismataceae). Налічується близько десяти видів, широко поширених по всьому світу (здебільшого — у Північній півкулі).

На території колишнього СРСР зустрічається 6 видів частухи.

Наукова назва роду має давньогрецьке походження і походить від назви водного рослини, яке згадував Діоскорид у своїй праці «Про лікарські речовини» (лат. De materia medica, I століття н. Е..). У синоніміку роду входить назва Plantaginastrum Heist. ex Fabr. (1759).

За схожість з деякими видами подорожника (Plantago) частуху називають «водяним подорожником» (але частіше назва застосовують тільки до виду Alisma plantago-aquatica). Зрідка використовується назва «вахтовнік».

Види частухи широко поширені в помірних регіонах Північної півкулі, а також у Південній Африці. Деякі види зустрічаються в тропіках Південно-Східної Азії, Австралії, Східної та Південної Африки, Центральної Америки. Всі представники роду — водні і болотні рослини.

Представники роду — багаторічні (рідше однолітні) трав'янисті рослини.

Кореневище дуже коротке, товсте. Листя з довгими черешками, зібрані в прикореневі розетки. Для частухи характерна істотна гетерофіллія (різнолистний): підводне листя — лінійні, з паралельним жилкуванням; надземні — з ланцетної або яйцевидної платівкою, з клиновидним або серцеподібною підставою, з кампілодромним жилкуванням (при такому вигляді жилкування бічні жилки відходять лише від центральної жилки та направлені до краю аркуша).

Квітконоси з'являються з центру листових розеток. Квітки актиноморфні, з подвійною оцвітиною. Чашолистків три, вони зеленуваті, залишаються на плодах. пелюсток також три, вони вільні, обпадають; білі або рожево-білі; у рослин, що ростуть під водою, пелюстки іноді недорозвинені. Квітки обох статей, з шістьма тичинками і численними плодолистками, розташованими на майже плоскому квітколоже. Плодолисток — з одним сім'язачатком.

Квітки розташовані мутовчато в пазухах Брактеи (листя верхової формації в області суцвіття); зібрані в пірамідальне волотисте суцвіття, в мутовках якого може бути від 3 до 11 гілочок.

Плоди — дрібні, з боків сплюснуті многоорешкі зеленого кольору; на спинці мають одну-дві борозенки; розпадаються на плаваючі сегменти (плодики), кожен з яких містить по одному насіння.

Деякі види частухи використовуються в декоративному садівництві — їх садять по краях ставків або в заболочених місцях садів і парків; рослини цінуються і з тієї причини, що практично не вимагають відходу. Розмноження — насінням та поділом.

Кореневище частухи звичайної (Alisma plantago-aquatica) багате крохмалем, їстівне після термічної обробки (наприклад, в печеному вигляді).

Частуха служить кормом для ондатри і качок.

Розташування: невимоглива до умов зростання, мириться з бідними глинистими або піщаними грунтами, може рости на сонці і в півтіні. Придатна для посадки по сирих глинистим місць і на берегах водойм до глибини 15 см.

Посадка: висаджують на глибину 5-15 см.

Розмноження: насінням, які можна висівати під зиму або навесні у вологий субстрат, а також розподілом куща протягом усього літа.

Корюківка. Історія ( легенда) утворення та розбудови міста, його назви.

Корюківщина – давній культурно – історичний осередок нашої держави.

Переживши революційні бурі та незгоди, лихоліття воєнних часів, вона продовжує накопичувати енергію для нового піднесення, що згенероване культурним надбанням століть

Корюківка - центр району, місто районного підпорядкування. яке розміщене на річці Бреч (притока р. Снов) в 100 км на північний схід від м. Чернігова. Залізнична станція на лініх Бахмач – Гомель. Клімат – помірний, грунти – дерново – підзолисті, піщані, супіщані.

Під час правління гетьмана Богдана Хмельницького у 1657 році, шукаючи вільної від панства землі, переселенці з Правобережної України на чолі з козаком Омеляном Карукою, облюбували для всього роду надійно захищене лісами місце на березі річки Бреч та заснували поселення Корюківка. Перші корюківчани жили в землянках, рубали ліс, полювали, розводили бджіл.

У різні часи Корюківка належала гетьмнам І. Самойловичу, І. Мазепі, чернігівському полковнику П. Полуботку.

В кінці 50 – х років XIX століття у Корюківці нараховувалося 156 дворів і 1072 жителів. Іноземний підприємець Карл Раух купив вільну ділянку землі і побудував на ній винокурний. А в 1858 р. – цукровий завод.

У 1871 р. російський підприємець Шубін викупив завод і в 1876 р. після реорганізації виробництва стає до дії цукрово – рафінадний завод, який мав у розпорядженні 7 тис. десятин землі, а в 1901 р. фабрикант Л. І Бродський ще розширює його, задіявши близько 100 робочих – в три рази більше, чим при К. Рауху.

Продукція корюківських цукрозаводів удостоювалась золотих медалей на Всеросійській виставці у Москві ( 1882 р.) і на всесвітній виставці у Парижі ( 1900 р.)

Розвивалися лісова галузь, переробна промисловість, сільське господарство.

Але злет міста жорстоко спинила Велика Вітчизняна війна.

З 5 вересня 1941 року на 746 днів Корюківку окупували фашисти. З перших днів окупації розпочалась жорстока партизанська війна. Корюківка стає центром партизанської боротьби.

Розписавшись у своєму безсиллі у боротьбі з народними месниками, німецьке командування вдалося до найкривавішої акції в історії нашого народу. За три березневі дні 1943 року(1-3 березня) в Корюківці було закатовано, розстріляно і спалено майже 7 тисяч мирних жителів. Від Корюківки залишився попіл і кілька господарських будівель на окраїні. Страшнішої за масштабами трагедії серед населених пунктів не було.

Про цю трагедію нагадує меморіал в ценрі міста, споруджений у 1977 р. ( скульптор І. Коломієць, архітектор А. Корнєєв). Про це навіть, з посиланням на документи, говорилось з представниками обвинувачення від СРСР на Нюрнбергському процесі 1945 – 1946 рр.

Немов фенікс з попелищу, так Корюківка і її сила відроджувались після воєнного лихоліття. Горді, незламні нащадки козаків відродили Корюківку за короткий термін. Вже в 1947 році на руїнах цукрового заводу розпочалося будівництво фабрики технічних паперів, а в 1949 році – отримали першу продукцію.

Корюківка одне з розвинених і перспективних міст області. Тут діє відкрите акціонерне товариство « Корюківська фабрика технічних паперів», державне підприємство « Корюківське лісове господарство», комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Корюківкаліс», хлібокомбінат, сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Горького, Корюківський молокозавод.

Успішно розвивається малий бізнес.

На сьогодні ВАТ « Корюківська фабрика технічних паперів» - гордість Корюківки, флагман виробництва, найбільший у Європі виробник шпалер. Корюківські вишукані шпалери, які відповідають європейським стандартам, вражають своїм спектром і асортиментом, дизайном і якістю жителів багатьох країн світу.

Торгова марка Корюківських шпалер « Слов’янські шпалери» з’явилась дякуючи злиттю німецького обладнання, фінських фарб і російського високоякісного паперу; французького дизайну, німецького, українського розуму і працелюбства. Загальна кількість шпалерної продукції складає до 60 млн. рулонів за рік. Їх асортимент складає понад 300 варіантів і задовольняє смаки найвибагливіших споживачів.

Якість корюківських шпалер відома далеко за межами України. Це й не дивно, адже близько 70% продукції експортується в Молдавію, Білорусію, Росію, країни Прибалтики.

Розвивається лісова, деревообробна промисловість.

Місто Корюківка є інвестиційно привабливим завдяки наявності лісових масивів, кварцевого піску, глини, торфу. Тому можуть розвиватися:

* поглиблена переробка деревини;

* виробництво будівельних матеріалів;

* розробка родовищ торфу.

Місто омолоджується, розбудовується, має добру перспективу.

Корюківка славиться своєю культурно – історичною спадщиною, що залишила його багатовікова історія.

На території міста – 15 пам’яток історії та культури, серед яких: меморіал на честь героїчного опору жителів Корюківки фашистським загарбникам, меморіальний комплекс на честь 1232 воїнів – земляків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. братська могила 80 мирних жителів розстріляних фашистами в 1942 році, група братських та поодиноких могил ( 14) учасників громадянської та Великої Вітчизняної воєн 1918, 1923, 1941 – 1945 рр.

Гостям міста, безсумнівно, буде цікаво ближче ознайомитися з історією міста, його сучасним, культурним і мистецьким життям – у цьому допоможуть експозиції історичного музею.

Крім пам’яток архітектури та культури, Корюківка привертає туристів своїми багатими можливостями для відпочинку всіх бажаючих. Тут розташовано готелі, готельно – туристичні комплекси, садиби зеленого туризму, фітнес – клуб, де, крім комфортного проживання, можна здійснити прогулянки нерукотворної краси нашого краю, його ліси, голубі річки та рибні озера коронованих білими та жовтими водяними ліліями, милуючись найприємнішими закутками природи, дивуючись її довершеності і досконалості.

А після напруженого робочого дня або довготривалої екскурсії можна відпочити у затишних ресторанах та барах, розважитися на дискотеці. Розмаїття розваг, професійний сервіс, широкий вибір страв та напоїв зроблять відпочинок цікавим та приємним.

Корюківчани пишаються своїми видатними земляками, зокрема, серед них:

Довгопол Віталій Іванович – доктор економічних наук, лауреат державної премії;

Сидоренко Олексій Іванович – лауреат Ленінської премії, вчений в галузі радіотехніки;

Охріменко Світлана Петрівна – поетеса;

Лук’яненко Іван Савич – поет;

Віленський Зіновій Мусійович – член – кореспондент Академії мистецтв РСРСР, заслужений художник, скульптор;

Максюта Юрій Іванович – контр – адмірал флоту;

Корнієвський Олександр Самійлович – всесвітньо відомий майстер музичних інструментів, кобзар;

Корюківка з її мальовничим ландшафтом, з розкішними смарагдово – зеленими лісами, з цілющими настоями на ароматах грибного, ягідного розмаїття і духмяного різнотрав’я повітря – воістино едемський куточок природотерапії, який зачаровує своєю неповторною красою, дарами місцевих мешканців і гостей.

Запрошуємо всіх бажаючих помандрувати Корюківкою та її околицями.

Категорія. Корюківка | Переглядів. 2986 | Додав.

Майшев | Рейтинг. 5.0/2 |

Утворений у: 1923 р.

Площа: 140,0 тис.га.

Населення: 32,3 тис.чол.

Центр: м.Корюківка

Розташований у північній частині області. Межує з Семенівським, Новгород-Сіверським, Сосницьким, Менським, Щорським районами Чернігівщини та Брянською областю Російської Федерації.

79 населених пунктів.

Поверхня району рівнинна. Корисні копалини: глини, піски, торф.

Річки- Снов, Слот, Турчанка, Бреч, Убідь, Ревна (басейн Дніпра). Ґрунти дер-ново-підзолисті, піщані й супіщані. Мішані ліси (сосна, береза, дуб, осика, вільха) займають 42% території району.

Районний центр - місто Корюківка. Розташоване на р.Бреч за 87 км автошляхами та 237 км залізницею від обласного центру. Залізнична станція.

Засноване в 1657 р. козаком О. Корюкою. Входило до Киселівської сотні Чернігівського полку. У різні часи належало гетьманам І.Самойловичу, І.Мазепі, чернігівському полковнику П.Полуботку. З 1797 р. - у складі Олександрівської волості Сосницького повіту Малоросійської, а з 1802 р. - Чернігівської губернії.

З 1923 р. Корюківка має статус селища, а з 1958 р. - міста.

Сільськогосподарські угіддя займають 70,1 тис.га. Сільське господарство має такі напрямки: рослинництво - вирощування зерна, картоплі і льону; тваринництво - виробництво молока і м'яса великої рогатої худоби.

У районі діють 11 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу в експорті району має ВАТ "Корюківська фабрика техпаперів", продукція якого надходить до Росії, Молдови, країн Балтії. Це європейський лідер з виробництва шпалер.

Корюківський і Холминський держліспгоспи відправляють деревинну продукцію до Словаччини, Австрії, Німеччини, Чехії, Італії, Сербії та Панами. Холминський спиртозавод експортує свою продукцію до США, Грузії, Росії.

Серед діючих у районі навчальних закладів - гімназія, 25 загальноосвітніх шкіл, 6 дитячих садків та міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Працюють 32 клубні установи, 24 бібліотеки, школа мистецтв з філією в смт.Холми, Корюківський історичний музей та Народний музей бойової слави смт.Холми. Виходить районна газета "Маяк".

Медичні послуги надаються населенню в Корюківській центральній лікарні, Хол-минській районній лікарні, 2 дільничних лікарнях, 5 сільських лікарських амбулаторіях та 24 фельдшерсько-акушерських пунктах.

Цікавою пам'яткою архітектури є Покровська церква у с.Жукля, споруджена у 1913-1914 рр. Вона поєднує архітектуру народного дерев'яного зодчества й архітектурні пошуки кінця XIX - початку ХХ ст.

У м. Корюківка споруджений меморіал (1977) на честь мешканців міста, які загинули у період фашистської окупації.

Уродженцями Корюківщини є кобзар А.Шут, скульптор, лауреат Державної премії СРСР З.Віленський, учений в галузі чорної металургії, лауреат Державної премії СРСР В.Довгопол, поетеса В.Ткаченко, поет І.Савич, народний артист України В.Розстальний. Останні роки життя в Корюківці провів кобзар-лірник, майстер з виготовлення народних музичних інструментів О.Корнієвський.